Головна сторінка














Контакт центр:
0-800-503-753



Телефон "гарячої лінії":
0-800-501-892














Діяльність »  Реформування системи соціальних послуг версія для друку
Перелік соціальних послуг, умови та порядок їх надання в структурних підрозділах територіального центру соціального обслуговування

Перелік соціальних послуг, умови та порядок їх надання в структурних підрозділах територіального центру соціального обслуговування

(надання соціальних послуг)

 

Загальні положення

 

1.            Цей Перелік соціальних послуг розроблено відповідно до статті 7 Закону України „Про соціальні послуги”.

2.            Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі – територіальний центр) через свої структурні підрозділи надає такі види соціальних послуг:

-                 соціально-побутові послуги - забезпечення продуктами харчування, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, сприяння у забезпеченні засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів, ремонт одягу та взуття, перукарські послуги тощо;

-                 психологічні послуги - організація надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, психологічна корекція, надання методичних порад;

-                 соціально-педагогічні послуги - виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб, організація дозвілля;

-                 соціально-медичні послуги - організація консультацій щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, підтримка її здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія;

-                 соціально-економічні послуги - надання натуральної та грошової допомоги;

-                 юридичні послуги - надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;

-                 інформаційні послуги - надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги); розповсюдження просвітницьких та культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг;

-                 інші соціальні послуги.

3.             Територіальний центр приймає в структурні підрозділи на обслуговування осіб, які потребують сторонньої допомоги з числа:

-                 громадян похилого віку (жінки та чоловіки, яким
виповнилось, відповідно, 55 та 60 років), інвалідів (яким
виповнилось 18 років і старше); хворих (з числа осіб
працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не
більше чотирьох місяців), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнаним такими в порядку, затвердженому МОЗ (далі – непрацездатні громадяни);

-                 громадян, які знаходяться у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям, зареєстровані в державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, стихійними лихами, катастрофами (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід сім’ї цих осіб за останні шість місяців, що передують місяцю зверненню, нижче встановленого законодавством прожиткового мінімуму (далі - малозабезпечені особи).

4.            Для отримання соціальних послуг непрацездатний громадянин звертається з письмовою заявою (додаток 1) до місцевого органу праці та соціального захисту населення, який у триденний термін з дати надходження заяви надсилає запит до закладу охорони здоров’я за місцем проживання громадянина для одержання медичного висновку (додаток 2). У десятиденний термін з дати отримання запиту заклад охорони здоров’я надає такий висновок місцевому органу праці та соціального захисту населення, який у триденний термін приймає рішення про необхідність (або відмову) у соціальному обслуговуванні (наданні соціальних послуг) територіальним центром та направляє йому заяву з висновком закладу охорони здоров’я. Після надходження документів територіальний центр проводить оцінювання індивідуальних потреб непрацездатного громадянина у соціальному обслуговуванні (соціальних послугах ) (додаток 3), визначає їх зміст, уточнює їх обсяг, складає план надання соціальних послуг, укладає договір (додаток 4) (для непрацездатних громадян, які обслуговуються у відділенні соціальної допомоги вдома) та приймає рішення щодо необхідності надання соціальних послуг, про що видається наказ.

Малозабезпечені особи для отримання соціальних послуг звертаються до місцевого органу праці та соціального захисту населення із заявою.

У разі необхідності та за згоди непрацездатного громадянина або малозабезпеченої особи комісія у складі не менше 3-х осіб з числа працівників територіального центру проводить обстеження матеріально-побутових умов проживання з метою визначення додаткової потреби в матеріальній та натуральній допомозі (додаток 5).

У разі якщо особа, яка потребує соціальних послуг, за віком або за станом здоров'я неспроможна самостійно прийняти рішення про необхідність їх надання, таке рішення може прийняти опікун чи піклувальник.

5.            Територіальний центр забезпечує безоплатне надання соціальних послуг (соціальне обслуговування):

-                 громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв'язку з похилим віком, інвалідністю, хворобою і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу;

-                 громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям, зареєстровані в державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, стихійними лихами, катастрофами (і мають на своєму утриманні
неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сім’ї нижче встановленого законодавством прожиткового мінімуму.

6.            Територіальний центр може надавати платні соціальні послуги (в межах компетенції та наявних можливостей) громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв'язку з похилим віком, інвалідністю, хворобою і мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, іншим категоріям осіб, які визначені в Порядку надання платних соціальних послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 14 січня 2004 року №12 (із змінами) (Офіційний вісник України, 2004 р., № 2, том 1, ст. 42).

Тарифи на платні соціальні послуги розробляються територіальним центром відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2005 року №268 „Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги” (Офіційний вісник України 2005 р., № 15, ст. 759) і затверджуються директором територіального центру.

Кошти, що надійдуть від надання платних соціальних послуг використовуються відповідно  до  постанови  Кабінету  Міністрів   України  від  17 травня 2002 року №659 „Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 21, том 2, ст. 1858).

7.            На кожного громадянина, прийнятого на обслуговування до територіального центру, заводиться особова справа, яка містить заяву, медичний висновок (крім відділення організації надання грошової та натуральної допомоги), документи, що підтверджують право непрацездатних громадян та малозабезпечених осіб на отримання соціальних послуг (соціальне обслуговування) та соціальну допомогу. Формування, облік та зберігання особових справ здійснюється відділенням, в якому громадянин обслуговується постійно.

8.            Працівники територіального центру, які надають соціальні послуги, зобов’язані сумлінно надавати соціальні послуги особам, які перебувають у складній життєвій ситуації, керуватися основними принципами надання соціальних послуг, поважати гідність громадян, не допускати негуманних і дискримінаційних дій щодо громадян, які одержують соціальні послуги, зберігати в таємниці інформацію, отриману в процесі виконання своїх службових обов’язків, а також інформацію, що може бути використана проти особи, яка обслуговується.

9.            Протипоказаннями для прийняття на обслуговування територіальним центром є наявність у громадянина інфекційних захворювань, залежність від психоактивних речовин, алкоголю, наявність психічних захворювань, що потребують перебування на спеціальному диспансерному обліку.

У разі виявлення у громадянина протипоказань до надання соціальних послуг територіальним центром, працівники установи зобов’язані надати йому інформацію стосовно можливих шляхів отримання необхідних йому послуг в інших установах.

10.        Обслуговування непрацездатних громадян та малозабезпечених осіб структурними підрозділами територіального центру припиняється (з письмовим повідомленням особи) у разі:

-                 покращення стану здоров'я, виходу зі складних життєвих обставин, в результаті чого непрацездатний громадянин чи малозабезпечена особа втрачає потребу в отриманні соціальних послуг (соціальному обслуговуванні);

-                 встановлення наявності у непрацездатного громадянина, який обслуговується безоплатно, працездатних рідних (батьків, дітей, чоловіка, дружини), осіб, з якими укладено договір довічного утримання (догляду), осіб, щодо яких укладено заповіт з умовою догляду, які відповідно до чинного законодавства повинні забезпечити їм догляд і допомогу (при обслуговуванні безоплатно);

-                 направлення громадянина до стаціонарного відділення територіального центру, будинку-інтернату для громадян похилого віку, пансіонату, психоневрологічного інтернату, будинку для ветеранів та інших установ постійного проживання (для громадян, які обслуговувались відділенням соціальної допомоги вдома);

-                 переїзду на нове місце проживання;

-                 покращення матеріально-побутових умов проживання, внаслідок чого громадянин не потребує соціально-економічних послуг (для громадян, які потребували надання цих послуг у відділенні організації надання адресної грошової та натуральної допомоги);

-                 грубого, принизливого ставлення до обслуговуючого персоналу, соціальних працівників, соціальних робітників та інших працівників територіального центру і його структурних підрозділів;

-                 порушення громадського порядку (сварки, бійки та інше);

-                 систематичного перебування в стані алкогольного, наркотичного сп’яніння;

-                 виявлення медичних протипоказань для обслуговування територіальним центром;

-                 надання непрацездатному громадянинові соціальних послуг фізичною особою, якій призначено грошову компенсацію у встановленому законодавством порядку;

-                 у разі смерті громадянина.

У разі припинення обслуговування громадянина видається наказ, на підставі якого робиться відмітка в журналі обліку та в особовій справі із зазначенням дати і підпису завідувача відділення, в якому громадянин перебував на обліку.

 

Умови та порядок надання соціальних послуг (соціального обслуговування) у відділенні соціальної допомоги вдома територіального центру

 

Загальні положення

 

11.        Відділення соціальної допомоги вдома (далі - відділення) створюється для обслуговування не менше 80 одиноких громадян, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з похилим віком, інвалідністю, хворобою (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більше чотирьох місяців) шляхом надання соціально-побутових послуг за місцем проживання (вдома).

У районі, місті, районі міста може бути створено декілька відділень соціальної допомоги вдома або одне відділення зі збільшеним обсягом роботи та відповідною структурою, штатами і фондом оплати праці працівників.

12.        У разі потреби при виявленні не менше 50 непрацездатних громадян, які потребують соціальних послуг (соціального обслуговування) вдома місцеві органи влади можуть створювати спеціалізовані відділення для обслуговування вдома непрацездатних громадян з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, з психічними розладами (соціально-безпечні, які не перебувають на спеціальному диспансерному обліку), інших категорій громадян, які не здатні до самообслуговування.

13.        Якщо непрацездатних громадян, які потребують соціальних послуг (соціального обслуговування) вдома, виявлено менше 80 осіб (для спеціалізованого відділення – менше 50 осіб), їх обслуговування може бути організовано згідно з договором, який укладається з громадянином та територіальним центром, з оплатою відповідної роботи за рахунок коштів, що виділяються для цієї мети або відповідно до тарифів на платні соціальні послуги.

14.        У складі відділень можуть створюватись спеціалізовані бригади соціальних робітників та соціальних працівників для надання платних соціальних послуг, що визначені в Переліку платних соціальних послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року №12 „Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку” (із змінами) (Офіційний вісник України, 2004 р., № 2, том 1, ст. 42), непрацездатним громадянам, які не здатні до самообслуговування і мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу.

15.        Відділення очолює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади директором територіального центру за погодженням з місцевим органом праці та соціального захисту населення.

Завідувач відділення повинен мати повну вищу освіту (магістр, спеціаліст)  відповідного напряму підготовки і стаж роботи за фахом не менше 3 років.

16.        Положення про відділення соціальної допомоги вдома затверджується директором територіального центру.Завдання та функції відділення

 

17.        Основними завданнями відділення є:

-                 виявлення непрацездатних громадян (які зазначені у пункті 11 цього Переліку та не здатні до самообслуговування) за участю представників закладів охорони здоров'я, житлово-експлуатаційних організацій, громадських організацій (об’єднань), волонтерів;

-                 визначення потреби непрацездатних громадян в соціальних послугах (соціальному обслуговуванні);

-                 забезпечення непрацездатних громадян соціально-побутовими та іншими видами соціальних послуг, визначених згідно з їх індивідуальними потребами та передбачених договором, укладеним між громадянином і територіальним центром.

 

Перелік соціально-побутових послуг, що надаються відділенням соціальної допомоги вдома

 

18.        Відділенням надаються такі соціальні послуги:

-                 придбання та доставка товарів з магазину або ринку за кошти обслуговуваних громадян, приготування (допомога в приготуванні) їжі, годування, доставка гарячих обідів, в тому числі з їдалень, пунктів харчування, доставка книг, газет, журналів тощо, транспортні послуги;

-                 виклик лікаря, придбання та доставки медикаментів за кошти обслуговуваних громадян, надання допомоги в проведенні періодичних медичних оглядів та госпіталізації, відвідування хворих в закладах охорони здоров'я, організація проведення консультацій лікарів та інших спеціалістів;

-                 допомога у прибиранні приміщення, пранні білизни, у дотриманні особистої гігієни, виконанні різних видів дрібних ремонтних робіт помешкання, одягу, забезпечення паливом;

-                 оформлення документів на отримання субсидій по оплаті житлово-комунальних послуг, оплата платежів, інших видів соціальної допомоги;

-                 читання преси;

-                 допомога в обробітку присадибних ділянок (площа обробітку присадибних ділянок визначається разом з місцевим органом виконавчої влади, але не більше 0,02 га);

-                 оформлення документів на санаторно-курортне лікування, влаштування до будинку-інтернату чи стаціонарного відділення територіального центру, геріатричного будинку-інтернату, пансіонату для ветеранів війни і праці, психоневрологічного інтернату, будинку для ветеранів, інших соціальних установ;

-                 сприяння у забезпеченні необхідними технічними та іншими засобами реабілітації;

-                 оформлення замовлень та організація контролю за своєчасним і якісним наданням послуг підприємствами торгівлі, громадського харчування, побуту, зв'язку, службами житлово-комунального господарства, закладами культури, колективними сільськогосподарськими підприємствами тощо;

-                 створення умов для посильної праці, організації трудової терапії вдома;

-                 вирішення за дорученням обслуговуваних громадян питань у державних органах влади, на підприємствах, в установах і організаціях;

-                 інші соціальні послуги.

19.        Кількість громадян, яких повинен обслуговувати соціальний робітник, соціальний працівник, обсяги їх роботи визначає завідувач (заступник завідувача) відділення з урахуванням стану здоров'я підопічного, його віку, рівня рухової активності, здатності до самообслуговування, місця та умов проживання, наявності транспортного сполучення, інших факторів, що можуть вплинути на організацію соціального обслуговування та якість надання соціальних послуг.

20.        У тимчасове користування обслуговуваних громадян можуть передаватися наявні у відділенні технічні та інші засоби реабілітації, засоби малої механізації, предмети першої необхідності, окремі побутові прилади тощо.

 

Умови прийняття на обслуговування до відділення

 

21.        Відділення приймає на обслуговування на безоплатній основі одиноких громадян похилого віку, одиноких інвалідів, яким виповнилось 18 років і старше (крім інвалідів унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримують допомогу на постійний сторонній догляд, побутове та спеціальне медичне обслуговування відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”); хворих працездатного віку з числа одиноких (на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більше чотирьох місяців), які згідно з висновком закладу охорони здоров’я не здатні до самообслуговування, частково втратили рухову активність і потребують сторонньої допомоги, соціальних послуг (соціального обслуговування) в домашніх умовах та мають ІІІ, ІV, V групу рухової активності.

Особи, які потребують цілодобового стороннього догляду до відділення не приймаються.

22.        Відділення може приймати на обслуговування непрацездатних громадян, що мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд та допомогу. Такі громадяни обслуговуються за плату відповідно до затверджених тарифів на платні соціальні послуги.

Засновник установи у виключних випадках може приймати рішення (розпорядження) щодо звільнення від плати за надання соціальних послуг (соціального обслуговування) відділенням соціальної допомоги вдома непрацездатних громадян, що мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд та допомогу. В такому разі видатки, пов’язані з наданням соціальних послуг цим особам, враховуються в кошторисі територіального центру за рахунок додаткових коштів місцевих бюджетів.

23.        Право на позачергове влаштування до відділення мають ветерани війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", жертви нацистських переслідувань, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1, 2 і 3 категорій з числа одиноких.

24.        На підставі даних карти оцінювання індивідуальних потреб громадян у соціальних послугах (соціальному обслуговуванні) та висновку закладу охорони здоров’я між непрацездатним громадянином і територіальним центром укладається договір, у якому зазначаються види, зміст та обсяг послуг, що надаватимуться безплатно, за плату, обумовлюються періодичність, терміни надання соціальних послуг, інші умови.

Відділення згідно з умовами договору та відповідно до затвердженого графіка, але не менше двох разів на тиждень, забезпечує відвідування закріплених за ним громадян, організовує надання передбачених договором послуг, контролює їх якість, виявляє додаткові потреби, вживає заходи щодо їх виконання.

25.        На громадян, які приймаються на обслуговування до відділення, заводиться особова справа, що складається з таких документів:

-                 письмова заява;

-                 висновок закладу охорони здоров’я про нездатність до самообслуговування, потребу в постійній сторонній допомозі та догляді в домашніх умовах;

-                 карта оцінювання індивідуальних потреб в соціальних послугах;

-                 договір між громадянином і територіальним центром про соціальне обслуговування та надання соціальних послуг;

-                 довідка про склад сім'ї (форма №3);

-                 витяг з Реєстру правочинів про відсутність укладеного договору довічного утримання (догляду) (видається нотаріусом);

-                 копія довідки про встановлення групи інвалідності (для інвалідів);

-                 копія розпорядження (рішення) засновника установи щодо звільнення від плати непрацездатного громадянина, що має рідних, які повинні забезпечити йому догляд і допомогу;

-                 копія наказу про прийняття (зняття) на (з) обслуговування.

 

Умови та порядок надання соціальних послуг у відділенні соціально-побутової адаптації територіального центру

Загальні положення

 

26.        Відділення соціально-побутової адаптації (далі - відділення) створюється для забезпечення не менше 30-ти відвідань у день осіб похилого віку, інвалідів (яким виповнилось 18 років і старше) і потребують соціально-побутової та психологічної адаптації, надання соціально-побутових, соціально-педагогічних, психологічних послуг з метою усунення обмежень життєдіяльності, підтримання соціальної незалежності, відновлення знань, вмінь та навичок з орієнтування в домашніх умовах, ведення домашнього господарства, самообслуговування, поведінки у суспільстві, сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, організації дозвілля і відпочинку.

27.        Відділення очолює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади директором територіального центру за погодженням з місцевим органом праці та соціального захисту населення.

Завідувач відділення повинен мати повну вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки та стаж роботи за фахом не менше 3 років.

 

Завдання і функції відділення

 

28.        Відділення забезпечує організацію та надання на платній та безоплатній основі соціально-побутових, соціально-педагогічних, психологічних, інформаційних послуг особам  похилого віку, інвалідам (яким виповнилось 18 років і старше), які перебувають у складних життєвих обставинах.

 

Перелік соціальних послуг, що надаються відділенням

соціально-побутової адаптації

29.        Відділенням надаються такі соціальні послуги:

-                 соціально-педагогічні послуги - організація індивідуального корекційного процесу з відновлення знань, вмінь та навичок з орієнтування в домашніх умовах, ведення домашнього господарства, самообслуговування, поведінки у суспільстві, виховування навичок спілкування, автономного проживання у суспільстві, виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб, організація дозвілля і відпочинку (проведення лекцій, бесід, зустрічей, створення самодіяльних художніх колективів, гуртків тощо);

-                 психологічні послуги - організація надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, психологічна корекція, надання методичних порад (надаються у разі відсутності у територіальному центрі відділення соціально-медичних послуг);

-                 соціально-побутові послуги - соціально-побутова адаптація осіб похилого віку, інвалідів з метою усунення обмежень життєдіяльності, підтримка соціальної незалежності, навчання трудовим навичкам, адаптація до посильної трудової діяльності;

-                 інформаційні послуги – надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації;

-                 інші соціальні послуги.

 

Умови прийняття на обслуговування до відділення

 

30.        До відділення приймаються громадяни похилого віку, інваліди (яким виповнилось 18 років і старше), незалежно від їх сімейного стану, з частковим порушенням рухової активності, частково не здатні до самообслуговування, які не мають медичних протипоказань для перебування в колективі, у разі, якщо вони потребують соціально-побутової адаптації, соціально-педагогічних, психологічних та соціально-побутових послуг.

На громадян, які приймаються до відділення, заводиться особова справа, що складається з таких документів:

-                 письмова заява;

-                 висновок закладу охорони здоров’я про потребу в соціально-побутовій адаптації та відсутності медичних протипоказань для перебування в колективі;

-                 карта оцінювання індивідуальних потреб в соціальних послугах;

-                 копія довідки про встановлення групи інвалідності (для інвалідів);

-                 довідка про склад сім’ї (за формою №3);

-                 копія наказу про прийняття (зняття) на (з) обслуговування.

У відділенні ведеться журнал обліку надання соціальних послуг за формою, затвердженою Мінпраці.

31.        У складі територіального центру може бути створено декілька відділень соціально-побутової адаптації в залежності від місця проживання громадян, стану їх здоров’я та їх потреб.

 

Умови та порядок надання соціальних послуг у відділенні

соціально-медичних послуг

 

Загальні положення

 

32.        Відділення соціально-медичних послуг (далі – відділення) створюється для забезпечення не менше 50-ти відвідань в день осіб або наявності 25-ти ліжко-місць, надає соціально-медичні послуги з метою запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, підтримки її здоров'я.

33.        Відділення очолює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади директором територіального центру за погодженням з місцевим органом праці та соціального захисту населення.

Завідувач відділення повинен мати повну вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму та стаж роботи за фахом не менше 3 років.

 

Завдання і функції відділення

34.        Відділення забезпечує на платній та безоплатній основі організацію та надання соціально-медичних послуг, консультацій лікарів, здійснює профілактичні, лікувально-оздоровчі заходи, психологічну корекцію, організовує проведення фізіотерапевтичних, фітотерапевтичних процедур, оздоровчого та гігієнічного масажу.

 

Перелік соціальних послуг, що надаються відділенням

35.        Відділення надає такі соціальні послуги:

- соціально-медичні послуги - організація консультацій щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, підтримка її здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів;

-                 психологічні послуги - організація надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, психологічна корекція, надання методичних порад;

-                 інформаційні послуги – надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації;

-                 інші соціальні послуги.

 

Умови прийняття на обслуговування до відділення

36.        До відділення приймаються громадяни похилого віку, інваліди (яким виповнилось 18 років і старше), незалежно від їх сімейного стану, з частковим порушенням рухової активності, частково не здатні до самообслуговування, які не мають медичних протипоказань для перебування в колективі, у разі, якщо вони потребують соціально-медичних послуг.

На громадян, які приймаються до відділення, заводиться особова справа, що складається з таких документів:

-                 письмова заява;

-                 висновок закладу охорони здоров’я про потребу в соціально-медичних послугах та відсутності медичних протипоказань для перебування в колективі;

-                 карта оцінювання індивідуальних потреб в соціальних послугах;

-                 довідка про склад сім’ї (за формою №3);

-                 копія наказу про прийняття (зняття) на (з) обслуговування.

У відділенні ведеться журнал обліку надання соціальних послуг за формою, затвердженою Мінпраці..

У складі територіального центру може бути створено декілька відділень соціально-медичних послуг в залежності від місця проживання громадян, стану їх здоров’я та потреб.

 

Умови та порядок надання соціальних послуг у стаціонарному відділенні для постійного або тимчасового проживання

 

Загальні положення

37.        Стаціонарне відділення для постійного або тимчасового проживання (далі - стаціонарне відділення) створюється для обслуговування не менше 10-ти і не більше 50-ти одиноких громадян: похилого віку, інвалідів, хворих працездатного віку (на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більше чотирьох місяців), які потребують постійного стороннього догляду та сторонньої допомоги.

38.        Стаціонарне відділення очолює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади директором територіального центру за погодженням з місцевим управлінням праці та соціального захисту населення.

Завідувач стаціонарного відділення повинен мати повну вищу медичну або вищу освіту (магістр, спеціаліст) за фахом „соціальна робота” відповідного напряму підготовки та стаж роботи не менше 3-х років.

 

 

Завдання стаціонарного відділення територіального центру

39.        Основним завданням стаціонарного відділення є забезпечення належних умов для проживання, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги і соціальних послуг громадянам, які перебувають у відділенні.

40.        Громадяни в стаціонарному відділенні перебувають на повному державному утриманні, отримують необхідні їм соціальні послуги та забезпечуються відповідно до встановлених норм:

-                 житлом, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем та столовим посудом;

-                 раціональним чотириразовим харчуванням, у тому числі з урахуванням віку і стану здоров'я осіб, що проживають
у стаціонарному відділенні, в межах натуральних норм харчування,
передбачених для мешканців інтернатних установ;

-                 цілодобовим медичним обслуговуванням, консультативною допомогою;

-                 слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами та життєво-необхідними ліками відповідно до медичного висновку;

-                 комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, радіофікація, тепло-, водопостачання тощо);

-                 культурно-масовими та лікувально-фізкультурними заходами з урахуванням стану здоров’я і віку мешканців стаціонарного відділення;

-                 умовами, що сприяють адаптації громадян у новому середовищі.

 

Умови прийняття на обслуговування до відділення

41.        До стаціонарного відділення на постійне або тимчасове проживання, повне державне утримання безоплатно приймаються одинокі громадяни: похилого віку, інваліди, хворі працездатного віку (до встановлення їм групи інвалідності, але не більше чотирьох місяців), які відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я за станом здоров’я не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду та допомоги, соціально-побутових, соціально-медичних та інших видів соціальних послуг.

42.        За наявності вільних місць до стаціонарного відділення на загальних підставах можуть прийматися одинокі громадяни похилого віку, інваліди, хворі працездатного віку, які тимчасово втратили здатність до самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду, соціально-медичного обслуговування терміном до 6 місяців.

43.        За рішенням засновника установи до стаціонарного відділення для постійного або тимчасового проживання на загальних підставах можуть прийматися (за наявності вільних місць) громадяни похилого віку, інваліди, хворі (працездатного віку до встановлення їм групи інвалідності, але не більше чотирьох місяців), що мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу. В такому разі вказані категорії громадян обслуговуються в стаціонарному відділенні на умовах оплати згідно із затвердженими тарифами або додаткових коштів, які враховуються в кошторисі територіального центру, за рахунок коштів місцевих бюджетів.

44.        Право на позачергове влаштування до стаціонарного відділення мають одинокі ветерани війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", жертви нацистських переслідувань, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1, 2 і 3 категорій у разі, якщо вони не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду та соціально-медичного обслуговування.

Одинокі ветерани праці, самотні громадяни похилого віку та члени сімей загиблих військовослужбовців мають переважне право на прийом до стаціонарного відділення територіального центру.

45.        Громадяни, які уклали договір довічного утримання (догляду), до стаціонарного відділення територіального центру не приймаються.

46.        Прийом до стаціонарного відділення здійснюється за направленням (путівкою) місцевого органу праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації проживання громадянина. Направлення (путівка) видається на підставі письмової заяви, паспорта, висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я про нездатність до самообслуговування та потребу в постійному сторонньому догляді та допомозі.

47.        На громадянина, який приймається до стаціонарного відділення, заводиться особова справа, яка складається з таких документів:

-                 письмова заява;

-                 копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу;

-                 направлення (путівка);

-                 висновок лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я про нездатність до самообслуговування та потребу в постійному сторонньому догляді та допомозі;

-                 довідка про розмір призначеної пенсії;

-                 довідка про склад сім’ї за формою № 3;

-                 витяг з Реєстру правочинів про відсутність укладеного договору довічного утримання (догляду);

-                 довідка медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (для інвалідів);

-                 копія наказу про прийняття (зняття) на (з) обслуговування.

48.        Громадяни, які приймаються до відділення, проходять карантин в окремому ізольованому приміщенні протягом 14 днів, після чого, за відсутності інфекційних захворювань, переводяться на постійне мешкання до стаціонарного відділення.

49.        Тимчасове вибуття громадянина зі стаціонарного відділення за особистим бажанням дозволяється за висновком лікаря та письмовим зобов'язанням родичів або осіб, які згодні його прийняти на проживання, забезпечити належний догляд і необхідні соціальні послуги.

Витрати, пов'язані з поїздкою до родичів або інших осіб, територіальним центром не компенсуються.

Якщо громадянин тимчасово вибуває із стаціонарного відділення, він знімається з матеріального забезпечення, але залишається у списках підопічних. Про вибуття зі стаціонарного відділення громадянин завчасно (за три дні) письмово повідомляє адміністрацію територіального центру.

50.        Адміністрація територіального центру на підставі чинного законодавства виконує обов’язки опікуна (піклувальника) щодо підопічних стаціонарного відділення постійного проживання, яким не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, і одночасно вживає заходів щодо встановлення опіки чи піклування над такими підопічними.

51.        Припинення обслуговування громадянина у стаціонарному відділенні здійснюється за погодженням із місцевим органом праці та соціального захисту населення на підставі особистої заяви громадянина при наявності інформації про нове місце проживання і забезпечення йому постійного догляду.

У разі припинення обслуговування відділенням громадянину видається закріплений за ним одяг, білизна, взуття (згідно з сезоном), документи, власні речі і цінності (ощадна книжка, цінні папери тощо), що зберігалися у відділенні, а також довідка із зазначенням терміну перебування в даній установі.

52.        Облік громадян, які проживають у стаціонарному відділенні, здійснюється в порядку, встановленому Типовим положенням про будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни і праці, затвердженому наказом Мінпраці від 29.12.2001 р. №549.

53.        Забезпечення мешканців стаціонарного відділення здійснюється відповідно до нормативів, передбачених для будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів та стаціонарних відділень територіальних центрів, затверджених наказами Мінпраці.

 

Умови та порядок надання соціальних послуг у відділенні організації надання адресної грошової та натуральної допомоги

 

Загальні положення

54.        Відділення організації надання адресної грошової та натуральної допомоги (далі - відділення) створюється для надання соціально-економічних (надання натуральної та грошової допомоги), соціально-побутових послуг не менш як 500 малозабезпеченим непрацездатним громадянам та малозабезпеченим особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують такої допомоги.

55.        Відділення організації надання адресної грошової та натуральної допомоги очолює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади директором територіального центру за погодженням з місцевим органом праці та соціального захисту населення.

Завідувач відділення повинен мати повну вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму та стаж роботи не менше 3 років.

 

Завдання і функції відділення

56.        Відділення, виходячи з його можливостей, наявної фінансової та матеріально-технічної бази надає соціально-економічні, соціально-побутові послуги, що полягають у забезпеченні:

-                 одягом, взуттям, іншими предметами першої необхідності;

-                 ліками, предметами медичного призначення;

-                 предметами побутової гігієни;

-                 продовольчими та промисловими товарами;

-                 гарячими обідами тощо.

Відділення має право організовувати надання на платній та безоплатній основі швацьких, кравецьких, перукарських послуг, послуг з ремонту вікон, дверей, квартир (будинків), санвузлів, дахів, парканів, побутової техніки, радіоапаратури, холодильників, взуття, послуг із заготівлі та завезенні палива, розпилюванні дров та інше.

У відділенні ведеться журнал обліку наданих соціальних послуг за формою, затвердженою Мінпраці.

 

Умови прийняття на обслуговування до відділення

57.        У відділення беруться на облік і обслуговуються малозабезпечені громадяни: з числа осіб похилого віку, інвалідів; хворих працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності (які мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів); громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям, зареєстровані в державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, стихійними лихами, катастрофами (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів) та які відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов проживання потребують грошової та натуральної допомоги.

58.        До малозабезпечених громадян, які мають право на обслуговування у відділенні, відносяться громадяни, якщо середньомісячний сукупний дохід їх сім’ї нижче встановленого законодавством прожиткового мінімуму за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення.

59.        Якщо в ході обстеження матеріально-побутових умов проживання громадянина буде встановлено, що він переніс операцію, тривале захворювання, перебував на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров’я і має офіційне підтвердження пов’язаних з цими обставинами грошових витрат, грошова та натуральна допомога надається йому за умови, що середньомісячний сукупний дохід його сім’ї не перевищує двох прожиткових мінімумів для сім’ї.

60.        Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного   доходу   сім’ї   для   всіх   видів   соціальної

допомоги, що  затверджена  спільним  наказом  Мінпраці,  Мінекономіки, Мінфіну,      Держкомстату,       Держсім’ямолоді        від      15.11.2001 р.          486/202/524/455/3370.

61.        Відділення може організовувати пункти прийому від громадян, підприємств, установ, організацій продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів першої не­обхідності, побутової техніки, коштів, робіт та послуг для забезпечення потреб малозабезпечених грома­дян.

 

Порядок надання грошової та натуральної допомоги

 

62.        Відділення приймає на обслуговування малозабезпечених громадян за умови надання письмової заяви, довідки про склад сім’ї за формою №3, довідки про доходи всіх членів сім’ї.

За згоди малозабезпеченої особи складається акт обстеження матеріально-побутових умов проживання.

Соціальним працівником відділення ведеться облік громадян, які звернулись за допомогою, перевіряються надані ними документи, оформляються відповідні документи, що підтверджують видачу та отримання грошової або натуральної допомоги тощо.

У разі надання натуральної чи грошової допомоги громадянам видаються документи із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові громадянина, його адреси, найменування наданої допомоги, її кількісних та вартісних показників. За отриману у відділенні допомогу громадянин розписується особисто.

У разі неможливості громадянина через часткову втрату рухової активності відвідати відділення та особисто отримати допомогу, адміністрацією територіального центру вживаються заходи для доставки допомоги громадянину за місцем його проживання.

 

Опитування

Ваше ставлення до антикорупційного законодавства Україні?
- Позитивне. Вважаю його вичерпним.
- Негативне, вважаю його недосконалим, оскільки положень, які стосуються антикорупційної діяльності забагато і вони потребують упорядкування у єдину концепцію.
- Через недостатнє висвітлення в ЗМІ положень антикорупційного законодавства вважаю його незрозумілим.
- Не знайомий(ма), вперше чую, що таке законодавство існує в державі.
- Вважаю його занадто лояльним по відношенню до "корупціонерів" ("не чесних на руку чиновників")
- Вважаю його занадто жорстким.
- Мене не цікавить дане питання.
- Не можу визначитись.
Відповісти Відповісти
результати Відповісти